Посвята у першокласники

Ведучий 1. Друзі, сьогодні в нашому колективі дуже важливий день. Ми зібралися, щоб вирішити, чи прийняти в свій колектив малявок, які з’явилися в цій школі. Наведу такий приклад: в армію призивають юнаків згідно з наказом Міністерства оборони, але в колективі солдат є ще свій прийом. Тут випробовується характер, воля. І колектив вирішує, який ти є товариш. Так і у нас.

Ведучий 2. Держава в школу приймає всіх, кому виповнилося 6 років, а ми з вами повинні прийняти їх не просто в школу, а під свою опіку. Це означатиме, що від сьогодні вони такі ж, як і ви. Тільки боягуз і нікчема може їх ображати. А ми з вами повинні їм допомогти звикнути до нового середовища, підтримати їх.

Ведучий 1. Отож, просимо вас зараз проявити максимум уваги. Ми розпочинаємо день посвяти у школярі.

Учень 4 кл. Тепла осінь, як весна.

Далечінь така ясна,

в золотім серпанку поле,

зріє жито молоде.

Дружно з квітами до школи

Малеча іде.

Учень 4 кл. Ось найменші всі зібрались,

Так гарно всі приготувались.

І гості всі, напевно, ждуть,

Коли ж, нарешті, вже почнуть?

Учень 4 кл. Ну, що ж, всідайтесь всі зручніше,

І не шуміть, сидіть тихіше!

Ми свято наше починаємо,

Героїв свята зустрічаємо!

Під марш заходять першокласники та сідають на свої місця.

Учень 1 Всіх, хто в залі є в цей час,

Я гаряче вітаю.

Від душі прийміть вітання

І найкращі побажання,

У здоров’ї жити всім:

І дорослим, і малим.

Учень 4 Школа! Вулик ти дитячий,

Ну, а діти, як бджолиний рій.

Вчаться тут і йдуть сюди терпляче

І беруть початок з нього свій.

Учень 5 Як були ми дошкільнята,

То ходили в дитсадок.

А тепер вже інший час –

Зустріла радо школа нас.

Учень 6. Ми тепер – не просто діти,

Шестирічки-неумійки,

Шестирічки – перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

Учень 7 Якщо вчимося ми у школі,

То звемося – школярі.

Радо в школі зустрічають

Однокласники мої.

Учень 8. У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

з’являтись став до школи я.

Учень 2-3. Це чому, це чому, це чому…

Цей світ такий чудовий?

Це тому, це тому, це тому,

Що разом ми у школі.

Це чому, це чому, це чому,

Сьогодні всі веселі?

Це тому, це тому, це тому,

Що свято у нас в оселі!

Ведучий 1. Ми раді вас вітати у цій світлиці,

І дарувати хліб із золота пшениці,

І щоб знання у вас у всіх були,

І щоб щасливі ви були.

Ведучий 1,2 (по черзі) Найсвітліша пора – дитинство.

Безтурботна пора – дитинство,

Найсвітліша пора – дитинство.

Це – щастя і радість,

Це – ніжність і мрія.

Це – мама і тато.

Це – рідна країна.

Нині дякуєм без меж.

Діти виконують пісню.

Учень. Без нас в садочку сумно вже всі трішки,

Але до цього треба вам звикати.

Ми скоро зможемо велику книжку

Самі, без допомоги прочитати.

Учениця. Перший клас, перший клас!

Все у нас у перший раз:

Перша парта і дзвінок,

Перша книжка і урок.

Учень 9. Найсвітліша дорога на світі –

Це дорога до знань, до школи,

пам’ятайте це, любі діти,

не забудьте цього ніколи.

Учень 10. І хоч вчитись нелегко буває,

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – це найлегша ноша.

Ведучий 1. Ось перед вами перший клас:

Такі іще малята.

Сьогодні будемо ми їх

У школярі приймати.

Ведучий 2. Отож, зараз вся увага на першокласників. Вони мають довести нам, що мають право називатися школярами. А спершу нехай відгадають загадки.

Великий будинок дітей завжди жде

І часто, як вулик бджолиний гуде.

Як чаша, він повен знаннями.

Ласкавий будинок цей з нами. (школа)

«Кожен учень і щоденно на урок бере …..(щоденник)»

«Для письма сказати прошу, що потрібно взяти?» (зошит)

«Малювать в альбомі цім допоможуть……» (олівці)

«Ручки й олівці, щоб знали, ми кладемо у …..» (пенали)

Ведучий 1. Ви добре вмієте відгадувати загадки. А тепер наступне випробування. А чи вмієте ви малювати? Я вам загадую загадку, а відгадку ви нам намалюєте. (потрібно намалювати на весь листочок гарне сонечко)

Ведучий 2.А чи ви знаєте, як потрібно складати портфель? Давайте це перевіримо. Вам потрібно вибрати по 6 учасників у дві команди. Стати гарненько. І по команді дострибати, мов зайчики, до столу і взяти одну річ, котра необхідна учневі в школі та покласти її в портфель. Виграє та команда, яка швидше складе свій портфель.

Вчитель. Наші першокласники вже багато чого навчились: в букварі добрались до букв; вивчили числа першого десятка, люблять малювати і працювати, а ще танцювати. Зараз наші дівчатка покажуть нам танок з обручами.

Учень. А про перші наші кроки і тяжкі хвилинки

Нагадають нам, напевно, веселі смішинки.

Учениця. Годинник.

Щось годинник, - каже тато, -

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився.

Звідки взятись тому пилу? – мовила Алінка. –

Я ж годинник з милом мила,

Там нема й пилинки.

Учень Коли начальником я став,

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон

До цирку й до театру.

Ще б всюди входи спорядив

Словами охоронними:

«Вхід без дітей для всіх батьків –

Суворо заборонено!»

Учень (з мамою і татом).

Ну і мама, ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,

смішно і сказать комусь.

Бо щодня мене питають

Лиш одне: чому й чому?

Ти чому образив Віту?
Ти чому отримав двійку?
І чому прийшов так пізно?
Та чому в шкарпетках різних?
Ти чому такий непослух?
А чому не стелиш постіль?
Ти чому це вірш не учиш?
А чому портфель без ручки? І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи

Хай питають вчителів.

Ведучий 1. Дорогі першокласники, приймаємо вас до нашої шкільної родини і вручаємо вам цей золотий ключик від Країни Знань. Успіхів вам!

Ведучий 2. Сподіваємося, що ви наполегливо будете здобувати знання, будете гарно вчитися. Бо ж всім відомо, що Знайко по дорозі біжить, а Незнайко в бур’янах лежить.

Вчитель. Учнів одного класу ми називаємо однокласниками. А раніше їх називали однокашниками. І ось чому: колись діти вчились у церковно-приходській школі. Жили вони часом далеко від школи і приходили до неї з різних сіл. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші та їли її з однієї миски. Так і називали їх однокашниками. Ви, діти, теж навчаєтеся разом, тому ми вас теж хочемо посвятити в однокашники. Діти, готуємось до урочистого моменту – прийняття клятви однокашників.

Ведучий1. Ви вже в школі прижились,

Правил добрих ви навчились,

І сердечно обіцяйте

«Клянусь» за мною повторяйте.

Перше правило – вчитися дуже старанно і гарно – КЛЯНУСЬ!
Друге правило – трудитися, батькам вдома допомагати – КЛЯНУСЬ!
Бути чесним і правдивим – третє правило у нас, бути другом незрадливим: клас – за тебе, ти – за клас – КЛЯНУСЬ!
Мудре правило четверте – знай і друзям розкажи, наполегливо й уперто економ і бережи: парту, книгу, кожну річ – КЛЯНУСЬ!
П'яте правило – читати, малювати і співати, гратися з товаришами і дружити з малюками – КЛЯНУСЬ!
Шосте правило ти знай – старших себе поважай – КЛЯНУСЬ!